«Післячорнобильська бібліотека» професорки Тамари Гундорової — один із центральних текстів українського літературознавства кількох останніх десятиліть. У праці, жанр якої сама авторка визначає як розвідку з коментарем із «кінця постмодерну», літературу українського постмодернізму осмислено як простір мовних, тілесних, психологічних і геокультурних трансформацій, здійснюваних в ігровий спосіб, а його метафорою служить «післячорнобильська бібліотека» — набір текстів, топосів, цитат, дискурсів, сюжетів, імен, канонів, розгорнених на зламі XX–ХХІ століть. Післячорнобильський текст українського постмодернізму витлумачено як карнавалізований і постапокаліптичний, а Чорнобиль — як слово-символ, що позначає стан присутности після травми. Оригінальну концепцію постмодернізму у дослідженні спирано на методології нуклеарної критики.

Тамара Гундорова